27 грудня – Неділя 30-та після П’ятидесятниці.20 – річчя відкриття Вознесенської церкви.

Інтервью газети Тандем:

Святкування 20-річчя

27 грудня громадяни міста відзначали 20-річчя з дня відкриття Вознесенської церкви після багатодесятирічного закриття, часткового руйнування та занедбання. Не всі роменчани знають її історію. Тож ми зустрілися з настоятелем Вознесенської церкви митрофорним протоієреєм Іоанном Кавчаком, попросивши його розповісти цікаві деталі:

• У неділю, 27 грудня відбулося святкування 20-річчя Вознесенської церкви. Як воно проходило?

- До нас завітало дуже багато людей, адже всі хотіли розді­лити радість та поділитися гарним настроєм. Від церковної громади та громади міста я отримав у подарунок ікону Спа­сителя та Хрест.

- Розкажіть, які Ви отримали нагороди на честь свята?

- Секретар Роменської міської ради Валерій Мицик вручив грамоти за вагомий внесок у відродження та розвиток Воз­несенської церкви.

- Скажіть, будь-ласка, із чого починається Історія ство­рення Вознесенськоїцеркви?

- До 1700 р. у м. Ромни Вознесенької церкви не було. Та є доку­менти, у яких розкриваються деякі важливі факти. У 1700 році міський житель пан Андрій Гайдук виділив під містом власну землю для будівництва церкви, побудованої на кошти Роменсь-кого священника Романа Висоцького, просвітера Ярошівсько-го. Як бачимо, що в місті церкви не було, а земля подарована не в місті, а під містом за кріпосним валом, де люди почали селитися не раніше XVII століття. Не збереглося ніякого доку­менту чи опису церкви, яка була первісною збудована о. Рома­ном Висоцьким. Вона видно була невеликою і збудована зі старої розібраної церкви, тому що через 70 років богослужіння була закрита. У середньому за 60 років Вознесенський приход збільшився і громада вирішила побудувати дзвіницю, а під нею церкву, на честь мучениці Варвари. 4 вересня 1753 р. закладе­но кам'яний храм, а 17 грудня 1763 р. освячений. Приход збільшувався і став багатолюдним. Священник із прихожана­ми звернулися до митрополита Київського з проханням розіб­рати стару закриту дерев'яну церкву, а матеріали використати на випалку цегли для нової Вознесенської церкви.

- Коли відбулося закладання нової будівлі?

- Закладення Вознесенської церкви відбулося 10 травня 1795 p., а закінчилося ЗО серпня 1797 р. Отже церква буду­валася 2 роки, 4 місяці і 20 днів. До 1801 р. виконувалися внутрішні і оздоблювальні роботи. Значних перебудов храм зазнав 1898 р. - були розтесані вікна, зменшені хори, зроб­лений новий іконостас. Нову Вознесенську церкву було ос­вячено в неділю 21 липня 1801 р.

- Яка доля чекала на церкву, чи продовжували працюва­ти над її оздобленням?

- У1905 р. Церковну садибу було огороджено цегляним пар­каном із металевою решіткою і ворітьми художньої роботи. Ворота збереглися, ми їх капітально відреставрували і вста­новили на своєму місці з вул. Соборною. (Про переймену­вання вул. Леніна на вул. Соборна, будучи депутатом міської ради, ініціативу подав я особисто. Дякуючи депутатам за підтримку маємо тепер церковну вулицю).

• Чи справді біля церкви знаходився будинок, у якому на­вчалися діти?

- Так, це правда, навчалися 40 дітей. Заняття відбувалися

саме в цьому домі, що належав церкві, а пізніше "дякуючи радянській владі» був відібраний у церкви. 30-ті роки стали страшними та чорними для більшості церков.

- Вознесенська церква була закрита на той час?

- 5 грудня 1930 р. церковні дзвони знято і переплавлено, а майно зникло у невідомому напрямку. Остаточно закрили і опечатали церкву 22 березня 1935 р. У період німецької окупації, незадовго до звільнення міста, в 1943 р. богослуж­іння в церкві відновилося. Можна зробити з цих документів висновок, хто нищив і палив церкви, а хто відкривав. Богослу­жіння тривало до 60-х років. Довгий час у церкві був кінопро­кат. У середині 90-х р. церква була повернена громаді.

Після назначения мене настоятелем, з 4 січня 1996 року-по сьогоднішній час, разом із допомогою громади та меце­натів ми змогли відновити всю красу Вознесенської церкви.

Із 1996 р. і до сьогоднішнього дня я  труджуся зранку до пізнього вечора, а інколи вночі. Та за це все я вдячний Господу Богу. Я дотримався свого слова, промовле­ного 4 грудня 1995 р., зробивши з церкви справжню красуню.

- Які плани у Вас на майбутнє?

- Маю намір у наступному році, якщо Бог дасть дожити, зро­бити повне освячення церкви. Крім того, встановити дату пам'яті створення церкви, а це - 225 років. У майбутньому планую написати книгу про історію та важливі факти розвит­ку Вознесенської церкви.

- Щоб Ви хотіли побажати вірянам напередодні Ново­річних свят?

- Дорогі брати і сестри, молодь і діти! Усіх Вас вітаю з Новим 2016 роком та Різдвом Христовим! Міцного тілесного здоро­в'я, душевного спасіння, мирного життя, світлого неба, дос­татку, доброти. Нашій владі благорозуму, воїнам витримки, мужності, сили і всім повернутись неушкодженими до своїх рідних. Бізнесменам і меценатам розвитку справи, а Матінці Україні зберегти свою землю і святу віру. Благослови і збере­жи Вас усіх Господи Боже. Зі святами!