Неділя четверта Великого посту. Прп. Іоанна Ліствичника.Сорок мучеників Севастійських.
По запрошенню настоятеля храму митрофорного протоієрея Іоанна Кавчака божественну літургію возглавив епископ Роменський і Буринський Іосиф.Владиці співслужили: настоятель храму прот.Іоанн Кавчак та секретар єпархії прот.Михаїл Рацук,на богослужіння зібралося багато віруючих - більшість яких з дітьми причастилися Святих ХристовихТайн.Після єванглії владика сказав проповідь. Настоятель храму подякував владиці за вознесенну молитву до Господа, за високу оцінку не тільки його праці, а й усієї громади.Після літургії настоятель храму відслужив акафіст мучиникам Севстійським.
ч.Іоанн
"Преподобний Іоан Ліствичник - образ подвигів посту й молитви”
"Цей рід не виходить інакше,
як тільки від молитви та посту"
/Мр, 9.29/.
Св. Церква, щоб підкріпити нас у подвигах Великого Посту, подає нам нині до відома вислів Спасителя про необхідність для нас посту і молитви, і представляє, для кращого зрозуміння приклад преподобного Іоана Ліствичника.
Тепер нам необхідна молитва, і молитва посилена; бо чим більше ми стараємося в дні покаяння звільнитись від впливу духа спокуси, тим більше він нападає на нас. Побороти ми його можемо тільки з Божою поміччю, яку ми повинні просити у Господа. "Нарешті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могутністю сили його”, сказав Св. Ап. Павло, починаючи свою науку для християн, про духовну зброю проти духів злоби, і закінчив цю науку словами: "Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом"/Еф.6,ІС і 18/. Бо, "Зброя нашого воювання не тілесна, але міцна Богом" ...12 Кор. 10,к/. Необхідний нам тепер піст і молитва посилена; вони спиняють наші бажання, усувають головні перешкоди до нашого духовного підйому і просвіщають око нашої душі. Тіло наше, з нашими пристрастями й шкідливими звичками, має союз із нашим відвічним ворогом, разом із ним воює проти нашої душі. Тому треба нам покорити наше тіло перед душею, треба присмирити його постом, а пристрасті приборкати стримуванням.
Преподобний Іоан Ліствичник, на якого вказує нам Св. Церква, як на зразок нашого підйому, це один із образів подвигу, молитви й посту. Маючи 16 літ залишив він світ і подався на гору Синай, де прожив 19 літ під проводом розумного старця — монаха. Сорок літ подвизався на самоті в пустелі. Чотири роки був ігуменом знаного монастиря на Синаї. Укінці знов відійшов у пустиню, маючи приблизно 80 літ, де й закінчив своє життя, як подвижник. Усе життя угодника Божого, починаючи від 26-го року, було безперервною війною з ворогами спасіння, і представляє собою безупинний подвиг посту й молитви. Як наслідок свого духовного самовиховання, свого нагляду за ходом власного духовного життя, Св. Іоан залишив науку відому під іменем "Ліствиці" - /драбини-сходів/, чому й його названо Ліствичником. У тій науці він із досконалістю описав відношення душі людини, до Бога, зробив нарис духовної драбини-сходів-листвиці, яка складалася з 30-ти ступенів і тяглася від землі до неба. У перших ступенях показано початкові, подвиги християнина, який бажає спастися, зблизитися до Бога і з'єднатися з Ним. Опісля, подвиги, через які позбувається християнин "старого чоловіка” зотліває в звабливих пожадливостях/Еф, 4, ,22/ , очищає себе "від усякої нечисті тіла та духа” /2 Кор,7, І/, викорінює в собі все гріховне. Вкінці, у вищих ступенях, представлено подвиги, через які християнин "зодягнувся в нового чоловіка,створеного за Богом у справедливості й святості правди. /Еф.4,24/. Він дозріває в Мужа досконалого в міру зросту Христової повноти. /Еф.4,ІЗ/. Усі ці подвиги удосконалюються боротьбою з тілом і пристрастями, тому постійно потребують від християнина, як необхідної зброї, посту і молитви.
Чи треба пояснювати, дорогі Брати і Сестри, яка повчальна для нас у теперішні часи життя, наука преподобного Іоана Ліствичника? Уявімо собі, що перед нами подібний, досконалий чоловік. І він провів цілі десятки літ у подвигах не припиняючи посту і молитви. Чи ж ми не зможемо провести в подібних подвигах - чотиридесятницю! Не говорім, що він був монахом: чи ж не всі ми повинні бути, суворими подвижниками, особливо в час покаяння? Чи ж не всі ми повинні цуратися гріховного світу і приємностей тіла, щоб повністю, служити Богу, від Якого очікуємо помилування? Не кажім, що наука преподобного Іоана написана тільки для монахів. Вона в дійсності написана для них, але містить у собі дуже гарні настанови й для світських, людей, які шукають спасіння.
Преподобний і богоносний Отче Іоане! Моли Христа-Боса, нехай пошле нам силу і ревність іти слідом за тобою, по ступенях духовної драбини, особливо тепер у дні посту і покаяння. Амінь.
Настоятель Вознесенської церкви,
митрофорний протоієрей Іоанн Кавчак