Напередодні святкування Різдва Христового 6 січня настоятель церкви митрофорний прот.Іоанн відслужив святкове вечірнє богослужіння.
7 січня в день свята була відслуженна Божественна літургія, під час якої прот.Іоанн прочитав Різдвяне послання Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, молитву за мир,за припинення війни на Донбасі. В храмі під час богослужіння молились представники місцевої влади,спонсори,депутати міської та районної рад,діти різних шкіл міста та велика кількість віруючих.Після богослужіння діти та дорослі різдв`яними колядками привітали настоятеля церкви з Різдвом Христовим.Прот. Іоанн подякував всім присутнім за привітання побажав Божої благодаті,мирного неба,добра,дітям рости вічливими добрими чесними стосовно один одного та до ближніх,щоб усі стежки їхнього земного життя були осяяні спасительним життєдайним сяйвом Вифлеємської зірки. Від настоятеля діти отримали Різдв'яні подарунки,а дорослі отримали в благословення іконки.
ч.Іоанн
Свято Різдва Христового
«Небо і земля нині торжествують».
(З колядки).
Майже дві тисячі років минуло від того доленосного часу для людства, коли, сповіщені небесними вістунами — ангелами, пастирі Бифлеємські знайшли серед ясел у стаєнці на околиці міста Небесне Немовля, що прийшло на світ, та Матір його — Марію Діву, 1 Святого Иосифа - обручника. Цього дня люди очікували цілі тисячоліття... Син Божий, Месія — Христос прийняв людське тіло і став Боголюдиною для того, щоб з безмежної любові своєї стати з людьми в один ряд та від імені людей врятувати людство спередвіку визначеним спасінням.
Готуємо себе до святкування Різдва завчасно. Починаючи від 27 листопада (дня пам’яті Св. апостола Пилипа) церквою встановлений Різдвяний піст, ще інакше званий в народі (Пилипівкою). Цим постом чиниться приготування до свята через стриманість та відмову від скоромної страви: від розваг, злих звичок, забаганок. Віруюча людина все це присвячує як офіру (жертву) за ту безмірну жертовність Христа, що став Боголюдиною задля нашого спасіння. Усі віруючі люди обов’язково в цей час приступають до сповіді та причащаються .Святих Христових Тайн Тіла і Крові, щоб із чистим серцем, з очищеною святістю душею провести Різдвяні Свята.Саме Різдво Хрнстове---найбільше і незглибиме таїнство Христової віри.
Кожна епоха, кожне покоління людей по-своєму сприймало ту Різдвяну радість та по-своєму звеличувало народження Христа. В одній із Різдвяних проповідей Святитель Іоанн Златоуст промовляє: «За чим колись тужили праотці, що передбачали пророки, і що бажали бачити праведники, те сьогодні сповнилося і стало дійсністю. Бог тілесно з’явився на землі й оселився між людьми. Тому, мої дорогі, радуймося і веселімося».
Святитель Василій Великий вістить: «Бог на землі, Бог між людьми; не у вогні, серед голосу труб; не на горі, що димиться, або ж у темноті; ані в лячній і ревучій бурі, даючи закони — але в тілесній появі лагідний і добрий перебуває з рівними собі…»
Тисячоліття минуло також з цієї пори, як наша Богом обласкана Україна — земля і наш народ — прийняли віру Христову, поріднилися з Богом у тайні Хрещення. Так з року в рік, у цей час зимовий святкуємо і ми ту знаменну і величаву подію Богоз’явлення----Різдва Христового на землі.
Надзвичайною урочистістю та радістю наповнені святкування Різдва в Україні. Тут неясна місцевість має найрізноманітніші звичаї, обряди та традиції, які в ці дні переплітаються у невимовний вінок. Центром святкувань, безумовно, є церковні, святочні Різдвяні богослужіння, які по всій Україні відбуваються . з опівночі або в надрання. Далі святкування неначе вихлюпується за межі християнських храмів, святинь, наповнюючи міста і села загальною радістю.
Ще напередодні Різдва і всі дні Свята колядники розносять ангельську вістку людям. Яке багатство і розмаїття в цих колядка, які вони радісні, світлі, святії А які чарівні Різдвяні вертепи! Скільки винахідливості людської, скільки любові в їхніх поетичних, мелодійних рядках у палітрі вбрання! Тут до вертепу, до рукотворних ясел по черзі підходять за пастирями і царями славні українські князі, гетьмани, складаючи і свої дари Небесному Немовляті, виявляючи свою любов і пошану до нього.
А з чим можна зрівняти тйїну Святвечора з кутею і дванадцятьма різдвяними стравами! Збираються діти до батьківського родинного столу. Де б хто не був, а на Святвечір треба їхати до рідного дому. Прекрасний звичай! Діти, онуки несуть батькам, бабусям, дідусям святу вечерю. Рідко хто в Різдвяну ніч спить, а в деяких місцевостях спати у цю ніч взагалі вважається гріхом, і то великим.
Коли ж минається День Різдва Христового, то це не означає, що минаються торжества і святковість. Вони тривають довго і називаються в народі «святками» — до свята Йордану, Водохрещ; а в Галичині навіть до свята Стрітення Господнього.
Нехай же святкує щиро Україна ці дорогоцінні свята! Нехай колядує, ходить з вертепом, зі святою вечерею, звеличуючи Христове народження! Нехай звеличує Україна Божу любов, що не минається, не меншає, а завжди прагне бачити нас добрими, праведними і спасенними!
Митрофорний протоієрей Іоанн
