Хрест – символ нашого Спасителя Господа Ісуса Христа.

Сьогодні є той особливий день коли ми вшановуємо його. Для кожного віруючого християнина Хресне знамення є знаком приналежності до Христа Ісуса.

Повсюди де б не жили християни ми зустрічаємо хрест: чи то на куполах церков, чи на капличках, чи на цвинтарях, чи при дорозі, чи на грудях де його носять вірні християни. Святитель Кирил Єрусалимський

писав: «З довірою творімо знак Хреста пальцями на чолі і на всьому: на хлібі, який споживаємо, на чаші, з якої п’ємо... він є великим проповідником. Від Бога є даний нам, як благодать. Хрест є знаком віруючих,

пострахом демонів… Цінуй цю печать, а дано даром, тим більше почитай Доброчинця». Християнський письменник Тертуліан пише що християни постійно накладали на себе Хресне знамення, при кожному

приході і відході, при умиванні, при столі, при запаленні світла, при відході на відпочинок і при кожній щоденній дії.

Празник Воздвиження Чесного та Животворчого Хреста Господньго – велике свято Православної Церкви. Сьогодні ми згадуємо про дві події в історії Церкви, про подію знайдення Чесного Хреста на якому був

розп’ятий наш Господь, і подію повернення Чесного Хреста з Персії при імператорі Іраклії. З історії і переказів знаємо, що у перші три століття не було точно відомо де перебуває Чесний Хрест, бо після розп’яття

Ісуса Христа і двох розбійників хрести були закопані неподалік від місця страти.

Єрусалим в IV столітті складався з двох частин, поділених долиною. В тій частині де колись був Єрусалимський храм було зведено капітолій, а в протилежному боці була площа на якій був зведений язичницький

храм Венери. За переказами ця площа була на місці яке було освячене розп’яттям і похованням Спасителя. До Єрусалиму прибула на прощу Свята Рівноапостольна Єлена, яка розпочала пошуки християнських

святинь. Місце страждань і смерті Христа на Голгофі було знайдено і розчищено. Коли зняли ґрунт, то побачили з одного боку гробницю, печеру в яку було похоронено тіло нашого Господа, а з другого боку знайдено

три хрести і дощечку з написом єврейською, грецькою і латинською мовою: «Ісус Назарянин Цар Юдейський». По переданню Хрест Ісуса було виявлено покладенням на тіло смертельно хворої людини, яка тої ж миті

оздоровилася.

Знайдення Хреста стало початком свята Воздвиження, на спомин тієї події коли Єпископ Макарій піднімав, тобто воздвигав Животворчий Хрест, а люди побожно молилися: «Господи помилуй». На місці знайдення

було збудовано Храм. Спочатку свято Воздвиження було тільки празником Єрусалимської церкви.

У 614 році персицький цар Хозрой захопив Єрусалим, де було вбито багато людей і пограбовано священний посуд і коштовності храму Воскресіння, в тому числі і Хрест Господній. Хрест було перенесено в Ктезіфон

де він перебував протягом 14-ти років. У 627 році імператор Іраклій у битві біля Ніневії переміг персів. Після того був убитий Хозрой своїм сином Сіроєм. Захопивши перський трон Сірой попросив миру в імператора

Іраклія. Відповідно до умов миру 628 року Святий Хрест було повернуто, спочатку він був в Царгороді, а в 629 році його було перевезено до Єрусалиму. Як подає переказ, сам імператор вніс Хрест на своїх плечах до

міста, Іраклій був босий і в простій одежі. Хрест був занесений до Храму, на те місце, звідки його взяли перси. Тут Хрест знову підіймав Патріарх, а люди виголошували: «Господи помилуй» . Після цього було

встановлено прославляти цей день по всьому світі, і з того часу цей празник називається «Всесвітнє Воздвиження Чесного, Животворчого Хреста Господнього».

Нині свята Церква підносить хрест угору перед віруючими християнами і немов каже: «Дивіться люди, як Бог полюбив світ, полюбив вас, що дав себе прибити до хреста на якому в страшній нарузі помер ради

нашого спасіння».

З часу розп’яття нашого Господа Хрест стає символом перемоги над смертю, через Хрест відкриваються брами Божого Царства,через Хрест на людей сходить благодать Божа і діються чудеса по всьому світі до тепер і

будуть діятися повік.Прикладів цих,якщо уважно спостерігати є багато і зараз.

Тому станьмо під дерево Хреста Господнього і тоді зникне в нас всякий страх.

У тіні Хреста ми знайдемо радість Божої опіки і як колись жителі Єрусалиму схиляли свої голови і коліна перед Хрестом Господнім і викликували: «Господи помилуй», викликнім і ми ці слова і скажімо: «Хресту Твоєму

поклоняємось Владико і Святе Воскресіння Твоє славимо». Амінь.